200 базових китайських слів для побутового спілкування
Не існує універсального наукового правила, що саме ці 200 слів покриють рівно 50% будь-якої побутової розмови: частотність залежить від теми, корпусу й того, чи рахувати частки окремо. Але це компактне практичне ядро, з якого можна будувати знайомство, покупки, замовлення, маршрут і розмову про щоденні справи.
Коротко
Головні висновки
- Вчіть слово разом із pinyin, тоном і короткою моделлю, а не як пару «ієрогліф — переклад».
- Найбільше речень дають дієслова, займенники, питальні слова й частки — вони важливіші за довгий список предметів.
- Мета першого проходу — не безпомилково переписати всі 200 слів, а впізнавати їх і активно використовувати щонайменше 60–80.
Як побудований список
Слова згруповані за функцією, а не за алфавітом. Спочатку йдуть займенники й запитання, потім 40 дієслів, час, люди, місто, їжа, ознаки та службові слова. Такий порядок допомагає одразу комбінувати елементи.
Список не є офіційною програмою HSK і не замінює граматику. Деякі позиції — стійкі дво- або трискладові слова, бо саме так вони працюють у сучасній китайській. Переклад навмисно короткий: точне значення завжди уточнюється контекстом.
Сім моделей, що оживляють словник
| Модель | Приклад | Переклад |
|---|---|---|
| Хто + 是 + хто/що | 我是学生。 | Я студент/студентка. |
| Хто + 有 + що | 我有时间。 | У мене є час. |
| Хто + 在 + місце | 她在公司。 | Вона в компанії. |
| Хто + 想 + дія | 我想喝茶。 | Я хочу випити чаю. |
| Місце + 在哪里？ | 银行在哪里？ | Де банк? |
| …多少钱？ | 这个多少钱？ | Скільки це коштує? |
| 因为…所以… | 因为很累，所以我想回家。 | Оскільки я втомився/втомилася, хочу повернутися додому. |
Список 200 слів: ієрогліфи, pinyin, переклад
Рухайтеся групами по 20–25 слів. Після кожної групи складіть п’ять речень уголос. Слова з нейтральним тоном у другому складі записані без тонового знака, наприклад péngyou.
Займенники й запитання
Слова, без яких важко представитися, уточнити інформацію або показати на предмет.
| 汉字 | Pinyin | Українською |
|---|---|---|
| 我 | wǒ | я |
| 你 | nǐ | ти |
| 您 | nín | Ви (ввічливо) |
| 他 | tā | він |
| 她 | tā | вона |
| 我们 | wǒmen | ми |
| 你们 | nǐmen | ви |
| 他们 | tāmen | вони |
| 这 | zhè | це; цей |
| 那 | nà | те; той |
| 哪 | nǎ | який |
| 谁 | shéi | хто |
| 什么 | shénme | що; який |
| 多少 | duōshao | скільки |
| 几 | jǐ | скільки (невелика кількість) |
| 怎么 | zěnme | як |
| 为什么 | wèishénme | чому |
| 哪里 | nǎlǐ | де; куди |
| 这里 | zhèlǐ | тут |
| 那里 | nàlǐ | там |
40 базових дієслів
Спочатку вчіть дієслово разом із короткою моделлю: 去学校 — йти до школи, 喝茶 — пити чай.
| 汉字 | Pinyin | Українською |
|---|---|---|
| 是 | shì | бути; є |
| 有 | yǒu | мати; є |
| 在 | zài | бути, перебувати; у/на |
| 去 | qù | йти; їхати |
| 来 | lái | приходити; приїжджати |
| 要 | yào | хотіти; потребувати |
| 想 | xiǎng | хотіти; думати |
| 会 | huì | уміти; знати як |
| 能 | néng | могти; бути спроможним |
| 可以 | kěyǐ | можна; мати дозвіл |
| 喜欢 | xǐhuan | подобатися; любити |
| 爱 | ài | любити |
| 知道 | zhīdào | знати факт |
| 认识 | rènshi | знати когось; бути знайомим |
| 觉得 | juéde | вважати; відчувати |
| 说 | shuō | говорити |
| 听 | tīng | слухати |
| 看 | kàn | дивитися; читати |
| 读 | dú | читати вголос; навчатися |
| 写 | xiě | писати |
| 学 | xué | вчитися; вивчати |
| 教 | jiāo | викладати; навчати |
| 做 | zuò | робити |
| 吃 | chī | їсти |
| 喝 | hē | пити |
| 买 | mǎi | купувати |
| 卖 | mài | продавати |
| 给 | gěi | давати; для |
| 拿 | ná | брати; тримати |
| 用 | yòng | використовувати |
| 找 | zhǎo | шукати |
| 问 | wèn | запитувати |
| 回答 | huídá | відповідати |
| 叫 | jiào | називатися; кликати |
| 等 | děng | чекати |
| 走 | zǒu | іти пішки; залишати |
| 坐 | zuò | сидіти; їхати транспортом |
| 住 | zhù | жити; мешкати |
| 工作 | gōngzuò | працювати; робота |
| 学习 | xuéxí | навчатися |
Числа й час
Це ядро потрібне для цін, дат, розкладу, віку та номерів.
| 汉字 | Pinyin | Українською |
|---|---|---|
| 零 | líng | нуль |
| 一 | yī | один |
| 二 | èr | два |
| 三 | sān | три |
| 四 | sì | чотири |
| 五 | wǔ | п’ять |
| 六 | liù | шість |
| 七 | qī | сім |
| 八 | bā | вісім |
| 九 | jiǔ | дев’ять |
| 十 | shí | десять |
| 百 | bǎi | сто |
| 千 | qiān | тисяча |
| 今天 | jīntiān | сьогодні |
| 明天 | míngtiān | завтра |
| 昨天 | zuótiān | учора |
| 现在 | xiànzài | зараз |
| 时候 | shíhou | час; момент |
| 年 | nián | рік |
| 月 | yuè | місяць |
| 日 | rì | день; дата |
| 星期 | xīngqī | тиждень; день тижня |
| 点 | diǎn | година (на годиннику) |
| 分钟 | fēnzhōng | хвилина |
| 小时 | xiǎoshí | година (тривалість) |
Люди, дім і навчання
Лексика для знайомства, сім’ї, занять і найчастіших побутових предметів.
| 汉字 | Pinyin | Українською |
|---|---|---|
| 人 | rén | людина |
| 朋友 | péngyou | друг; подруга |
| 家 | jiā | дім; сім’я |
| 家人 | jiārén | члени сім’ї |
| 妈妈 | māma | мама |
| 爸爸 | bàba | тато |
| 孩子 | háizi | дитина |
| 老师 | lǎoshī | вчитель; викладач |
| 学生 | xuésheng | учень; студент |
| 同学 | tóngxué | однокласник; одногрупник |
| 先生 | xiānsheng | пан; містер |
| 女士 | nǚshì | пані |
| 名字 | míngzi | ім’я |
| 国家 | guójiā | країна |
| 中国 | Zhōngguó | Китай |
| 乌克兰 | Wūkèlán | Україна |
| 房间 | fángjiān | кімната |
| 门 | mén | двері |
| 手机 | shǒujī | мобільний телефон |
| 东西 | dōngxi | річ; речі |
Місто й транспорт
Знадобиться, щоб зорієнтуватися, купити квиток і пояснити, де ви перебуваєте.
| 汉字 | Pinyin | Українською |
|---|---|---|
| 学校 | xuéxiào | школа; навчальний заклад |
| 公司 | gōngsī | компанія |
| 商店 | shāngdiàn | магазин |
| 超市 | chāoshì | супермаркет |
| 饭店 | fàndiàn | ресторан; готель |
| 医院 | yīyuàn | лікарня |
| 银行 | yínháng | банк |
| 机场 | jīchǎng | аеропорт |
| 火车站 | huǒchēzhàn | залізничний вокзал |
| 地铁 | dìtiě | метро |
| 公共汽车 | gōnggòng qìchē | автобус |
| 出租车 | chūzūchē | таксі |
| 车 | chē | автомобіль; транспорт |
| 票 | piào | квиток |
| 路 | lù | дорога; вулиця |
| 地方 | dìfang | місце |
| 北京 | Běijīng | Пекін |
| 城市 | chéngshì | місто |
| 前面 | qiánmian | попереду; перед |
| 后面 | hòumian | позаду; за |
| 里面 | lǐmian | усередині |
| 外面 | wàimian | зовні |
| 左边 | zuǒbian | ліворуч |
| 右边 | yòubian | праворуч |
| 附近 | fùjìn | поблизу |
Їжа й покупки
Набір для кафе, супермаркету, замовлення їжі та розмови про ціну.
| 汉字 | Pinyin | Українською |
|---|---|---|
| 水 | shuǐ | вода |
| 茶 | chá | чай |
| 咖啡 | kāfēi | кава |
| 牛奶 | niúnǎi | молоко |
| 米饭 | mǐfàn | варений рис |
| 面条 | miàntiáo | локшина |
| 饺子 | jiǎozi | цзяоцзи; пельмені |
| 包子 | bāozi | парові пиріжки |
| 菜 | cài | страва; овочі |
| 肉 | ròu | м’ясо |
| 鸡蛋 | jīdàn | яйце |
| 水果 | shuǐguǒ | фрукти |
| 苹果 | píngguǒ | яблуко |
| 面包 | miànbāo | хліб |
| 杯子 | bēizi | чашка; склянка |
| 瓶子 | píngzi | пляшка |
| 钱 | qián | гроші |
| 块 | kuài | юань (розмовно); шматок |
| 便宜 | piányi | дешевий |
| 贵 | guì | дорогий |
| 一共 | yígòng | разом; усього |
| 菜单 | càidān | меню |
| 早饭 | zǎofàn | сніданок |
| 午饭 | wǔfàn | обід |
| 晚饭 | wǎnfàn | вечеря |
Ознаки й стани
Додавайте ці слова після 很 або перед іменником із 的, але вчіть їх у цілих реченнях.
| 汉字 | Pinyin | Українською |
|---|---|---|
| 好 | hǎo | добрий; добре |
| 不好 | bù hǎo | поганий; недобре |
| 大 | dà | великий |
| 小 | xiǎo | малий |
| 多 | duō | багато |
| 少 | shǎo | мало |
| 新 | xīn | новий |
| 旧 | jiù | старий (про речі) |
| 快 | kuài | швидкий |
| 慢 | màn | повільний |
| 热 | rè | гарячий; спекотно |
| 冷 | lěng | холодний; холодно |
| 高 | gāo | високий |
| 低 | dī | низький |
| 忙 | máng | зайнятий |
| 累 | lèi | втомлений |
| 高兴 | gāoxìng | радий |
| 漂亮 | piàoliang | гарний; вродливий |
| 难 | nán | складний |
| 容易 | róngyì | легкий; нескладний |
Частки, зв’язки й етикет
Саме ці короткі слова перетворюють словник на живі фрази й допомагають звучати ввічливо.
| 汉字 | Pinyin | Українською |
|---|---|---|
| 的 | de | частка означення й належності |
| 了 | le | частка завершення або зміни |
| 吗 | ma | питальна частка |
| 呢 | ne | питальна/уточнювальна частка |
| 也 | yě | також |
| 都 | dōu | усі; обидва |
| 很 | hěn | дуже; зв’язка з прикметником |
| 太 | tài | надто; дуже |
| 不 | bù | не (звична/майбутня дія) |
| 没 | méi | не було; не мати |
| 和 | hé | і; разом із |
| 但是 | dànshì | але |
| 因为 | yīnwèi | тому що |
| 所以 | suǒyǐ | тому; отже |
| 如果 | rúguǒ | якщо |
| 就 | jiù | тоді; саме; одразу |
| 还 | hái | ще; також |
| 再 | zài | знову (у майбутньому) |
| 先 | xiān | спочатку |
| 然后 | ránhòu | потім |
| 请 | qǐng | будь ласка; запрошувати |
| 谢谢 | xièxie | дякую |
| 对不起 | duìbuqǐ | вибачте |
| 没关系 | méi guānxi | нічого страшного |
| 再见 | zàijiàn | до побачення |
Як запам’ятати 200 слів без зубріння
- 01
Візьміть 10 слів
Оберіть слова з однієї ситуації та прослухайте кожне кілька разів.
- 02
Побудуйте 5 фраз
Одна фраза може містити 2–4 нові одиниці. Робіть приклади правдивими про себе.
- 03
Скажіть без підказки
Закрийте список і відтворіть зміст, а не порядок карток.
- 04
Поверніться через 1, 3 і 7 днів
Інтервальне повторення ефективніше за десять однакових проходів за вечір.
- 05
Змішайте групи
Після 40–50 слів комбінуйте їжу з числами, місця з дієсловами, прикметники з предметами.
- 06
Перевірте в діалозі
Попросіть викладача або партнера несподівано використати ці слова в питаннях.
Активний і пасивний словник — не одне й те саме
Пасивне слово ви впізнаєте в тексті або серед варіантів. Активне можете самі дістати з пам’яті, правильно вимовити й поставити у фразу. На першому етапі нормально впізнавати 180 слів, а впевнено використовувати 70.
Щоб переносити лексику в актив, чергуйте напрям: китайська → значення, ситуація → китайська фраза, аудіо → повтор, питання → власна відповідь. Просте перечитування таблиці створює відчуття знайомства, але погано готує до розмови.
Що вчити після цього списку
- Лічильні слова 个, 本, 杯, 张 у реальних словосполученнях.
- Лексику вашої мети: робота, подорож, навчання, сім’я або захоплення.
- Результативні конструкції та напрямки: 看懂, 听懂, 找到, 回来.
- Частотні прислівники й часові рамки, щоб розповідати не лише окремі факти.
- Ієрогліфічні компоненти, які повторюються у вже знайомих словах.
Короткі відповіді
Поширені запитання
Чи справді 200 слів покривають 50% китайської розмови?
Без уточнення корпусу й способу підрахунку такий відсоток некоректний. Частотне ядро справді повторюється дуже часто, але побутові ситуації потребують різної предметної лексики.
Скільки китайських слів учити щодня?
Більшості початківців підходить 8–12 нових слів за навчальний день із повторенням. Якщо ви не встигаєте будувати фрази й слухати вимову, зменште кількість.
Чи потрібно одразу писати всі ієрогліфи від руки?
Корисно знати базові риси й писати ключові знаки, але для розмовної цілі не обов’язково каліграфічно відпрацьовувати кожне слово. Пріоритет — упізнавання, правильна вимова та використання.
